На Дніпропетровщині віруючі Української Православної Церкви пройдуть хресним ходом понад 700 км із хранителькою Придніпров'я - чудотворною «Новокодацькою» іконою Божої Матері.

Як повідомив Центру інформації УПЦ протоієрей Геннадій Макмак, за три тижні віруючі відвідають більшість міст і сіл Дніпропетровської єпархії.

«Традиція хресного ходу з «Новокодацькою» іконою дуже давня, тоді хресний хід проходив кілька місяців. Цього року хресний хід стане четвертим після відродження давньої традиції в ХХІ столітті. Молитовний хід заплановано на період Петрового посту для покаяння і сугубої молитви. Завершиться хресний хід 6 липня в день Володимирської ікони Божої Матері, свято пов'язане з історією нашої землі», - розповів протоієрей Геннадій Макмак.

Як зазначив священик, під час хресного ходу віруючі просять Господа і Богородицю про мир для України.

«Протягом всього хресного ходу учасники сугубо моляться і просять у Господа, Божої Матері і святих миру для України, ослаблення епідемій і благополуччя жителів краю. Постійних учасників ходу - близько 30 осіб. На входах в міста і села збираються до 300 віруючих. У місцях зупинки перед іконою Богородиці служаться молебні та літургії», - зазначив отець Геннадій.

Духівник хресного ходу розповів про зцілення, які відбуваються під час хресного ходу з чудотворною святинею.

«З недавнього часу замироточив список цієї ікони, який знаходиться в Запорізькій єпархії. І там Новокодацька ікона також стала особливо шанованою учасницею хресних ходів», - підкреслив священик.

Початок хресного ходу 13 червня - від Успенського кафедрального собору Дніпра, після недільного богослужіння.

З докладним маршрутом можна ознайомитися на сайті Дніпропетровської єпархії УПЦ.

Існує передання, згідно з яким козаки-запорожці придбали цю ікону на Сході і звідти доставили в Січ як особливу святиню. З Січі в 1770 році чудотворну ікону перенесли в Нові Кайдаки.

В кінці 18-го століття чутки про чудеса і зцілення від Новокодацкой ікони Божої Матері поширилися на всю Україну. Збереглися відомості, що до святині приїжджали поклонитися паломники з Росії, Польщі, Греції, Грузії, були також посланці з Афона і з Константинополя. На початку ХІХ століття ікона була перенесена в Самарський Пустинно-Миколаївський монастир, недалеко від Новомосковська на Дніпропетровщині.

Після революції 1917 року монастир був закритий і відомості про ікону загублені.

У Самарському Пустинно-Миколаївському чоловічому монастирі знаходиться точна копія ікони. Є припущення, що оригінал чудотворного образу зберігся в Свято-Троїцькому кафедральному соборі Дніпра.